Хюррем приворожила султана⁚ правда чи вигадка?
У популярному турецькому серіалі «Величне століття» Хюррем, рабиня українського походження, зображена як жінка, яка приворожила султана Сулеймана I за допомогою магії та хитрощів. Однак історична правда значно складніше і неоднозначніше.
Історичне походження Хюррем
Хюррем, також відома як Роксолана, народилася близько 1500 року в Рогатині, на території сучасної України. Вона була дочкою православного священика. У 1520 році її захопили кримські татари під час набігу і продали в рабство. Вона потрапила до гарему султана Сулеймана I.
Підйом до влади
У гаремі Хюррем швидко проявила свої здібності та амбіції. Вона вивчила турецьку мову, основи ісламу та культуру Османської імперії. Вона також була красивою, розумною та тактовною. Сулейман закохався в неї і дав їй ім’я Хюррем, що означає «радісна».
Офіційний шлюб
У 1530 році Сулейман зробив Хюррем своєю законною дружиною, всупереч традиції. Це був безпрецедентний крок, оскільки жодний султан до нього не одружувався з рабинею. Шлюб викликав великий резонанс у дворі та серед населення Османської імперії.
Інтриги і політична влада
Хюррем була не тільки коханою, але й політичною союзницею Сулеймана. Вона використала свій вплив на султана, щоб просувати своїх прихильників та усувати своїх супротивників. Вона також зіграла важливу роль у зовнішній політиці Османської імперії.
Смерть
Хюррем померла в 1558 році в Стамбулі від невідомої хвороби. Вона була похована поряд зі своїм чоловіком у мавзолеї Сулеймана Мечеті.
Обвинувачення у чаклунстві
Ідея про те, що Хюррем приворожила султана, ймовірно, виникла з чуток і легенд, які поширювалися її недоброзичливцями. Історики не знайшли жодних доказів того, що вона використовувала магію чи будь-які надприродні методи, щоб домогтися прихильності Сулеймана.
Висновок
Історія Хюррем — це історія жінки, яка зуміла подолати великі труднощі і стати однією з найвпливовіших постатей в Османській імперії. Вона була не тільки красивою та розумною, але й амбіційною та політично підкованою. Хоча обвинувачення у чаклунстві були, ймовірно, надуманими, вони є свідченням того, що її влада і вплив викликали страх і повагу серед її сучасників.